Рекомендації для батьків та вчителів «Комп’ютерна та телевізійна залежність»
Великий потік нової інформації, застосування комп’ютерних технологій, а саме розповсюдження комп’ютерних ігор здійснили вплив на розвиток особистості сучасної дитини. На сьогоднішній день збільшилась кількість дітей і підлітків, які вміють працювати з комп’ютерними програмами, в тому числі грати в комп’ютерні ігри. Якщо в середині 90-х років в числі улюблених занять підлітки називали слухання музики і перегляд телепередач, то в останні роки захоплення комп’ютером витіснило їх. Приблизно 70% сучасних школярів, відповідаючи на питання про свої інтереси і захоплення, згадують комп’ютер нарівні з заняттями спортом, прогулянками й спілкуванням з друзями. За статистичними даними, майже кожен підліток у віці 13-16 років хоча б один раз пробував грати в комп’ютерну гру. Разом з комп’ютеризацією з’явилися також негативні наслідки цього процесу, який впливає на соціально-психологічне здоров’я дітей і підлітків. Найпоширенішим з них є явище як «комп’ютерна залежність». Термін «комп’ютерна залежність» з’явився в 1990 році. Психологи класифікують цю шкідливу звичку як різновид емоційної «наркоманії», яка викликана технічними засобами. Головний зміст комп’ютерної залежності складається з того, що комп’ютер починає керувати людиною. З часом для залежного підлітка стає важливий не результат гри, а процес, в якому втрачається контроль над часом.
Першими ознаками комп’ютерної залежності дитини є:
пропуски шкільних занять через комп’ютерну гру вдома або відвідування комп’ютерного клубу;
просиджування біля комп’ютера у нічний час;
приймання їжі не відриваючись від комп’ютерної гри;
уявлення і асоціювання себе з героями комп’ютерних ігор;
відсутність інших захоплень крім комп’ютерних ігор;
надання переваги комп’ютерним іграм, ніж спілкуванню;
загальний час, проведений за грою перевищує час виконування домашніх завдань, прогулянки, спілкування з батьками і однолітками, інші захоплення;
не уявлення чим себе зайняти, коли комп’ютер зламався;
конфлікти з батьками і їх шантажування у відповідь на заборону проводити час за комп’ютером.
Що ж може вберігати дитину від формування комп’ютерної залежності? Відповіддю на це питання є можливість отримувати в реальному житті те, що їй може дати віртуальний світ і тоді дитина буде захищена від комп’ютерної та інший видів залежностей. Цим може бути:
яскраве, насичене, цікаве життя;
можливість відчувати азарт і ризик;
можливість відчувати агресію приємлемим способом;
можливість грати і реалізовувати свою цікавість;
можливість повноцінно спілкуватися з батьками і однолітками.
Для профілактики комп’ютерної залежності у дітей, батьки можуть керуватися психолого-педагогічними рекомендаціями:
Привчайте дитину правильно відноситися до комп’ютера як до технічного пристрою, за допомогою якого можливо отримати знання і навички, а не до засобу отримання емоцій.
Не дозволяйте дитині у віці 3-5 років грати у комп’ютерні ігри.
Розробляйте з дитиною правила роботи за комп’ютером: 20 хвилин комп’ютерної гри, 30 хвилин заняття іншими видами діяльності.
Не дозволяйте дитині їсти і пити біля комп’ютера.
Не дозволяйте дитині грати в комп’ютерні ігри перед сном.
Домовляйтесь з дитиною, виконувати ці правила.
Обговорюйте з дитиною, що Ви застосуєте, якщо дитина порушить домовленість.
Помічайте, коли дитина притримується Ваших вимог, обов’язково скажіть їй про свої почуття радості та задоволення. Таким чином, закріпляється бажана поведінка. Не використовуйте комп’ютер як засіб для заохочення дитини.
Під час хвороби і вимушеного перебування вдома, комп’ютер не повинен стати компенсацією.
Допомагайте дитині долати негативні емоції, які завжди присутні в житті кожної людини (розчарування, сум, образу, агресію тощо), і які можуть підштовхнути дитину отримати полегшення за комп’ютерною грою.
Якщо ви помітили ознаки залежної комп’ютерної поведінки у дитини зверніться до наступних рекомендацій:
Спостерігайте за поведінкою дитини під час її спілкування з друзями, якщо вони ще залишилися. Не залишайте без уваги телефонні розмови дитини, диски з іграми, які приносить вона від знайомих.
Звертайте увагу на ігри, в які грає Ваша дитина, тому що деякі з них можуть стати причиною її безсоння, роздратованості, агресії, специфічних страхів.
Обмежуйте час роботи за комп’ютером. Різко забороняти працювати на комп’ютері не можна. Якщо дитина схильна до комп’ютерної залежності, вона може проводити за ним дві години в будні дні і три у вихідні. Обов’язково з перервами.
Запропонуйте інші можливості проведення часу. Спробуйте скласти список справ, якими можливо зайнятися у вільний час. Бажано, щоб у списку були сумісні заходи (походи в кіно, на природу, настільні ігри тощо).
Не дозволяйте дитині розважатися в комп’ютерному клубі вночі.
Навчайте дитину критично відноситися до комп’ютерних ігор, показуючи, що це мала частина доступних розваг, що життя різноманітне, а гра не замінить спілкування.
У випадку, якщо ви не можете самостійно вирішити цю проблему, звертайтесь до психолога і в спеціалізовані психологічні центри.
Комп’ютерний світ схожий з світом, в якому ми живемо. Він може бути різноманітним: і добрим, і жорстоким. Дитині і підлітку рости в тому світі , який ми маємо – з тим комп’ютерним бумом, за яким ми спостерігаємо. Обмежити дитину від комп’ютера означає викликати у неї неадекватну реакцію, коли вона все ж таки зустрінеться з цим проявленням сучасного світу. Інша справа, що потрібно давати собі раду: якщо батько надає перевагу спілкуванню з дружиною сидінню перед дисплеєм комп’ютера, якщо матері легше поринути у переживання «мильної опери», ніж поговорити з донькою або сином, то очікувати від дитини іншої реакції на комп’ютер або телевізор наївно. Біда не в тому, що в нашому житті є електронні засоби інформації і комунікації. Біда в тому, що самим дорослим зручно замінити ними спілкування з дитиною. Рецепт від будь-якої деструктивної залежності, будь-то комп’ютер, телевізор, алкоголь або наркотики, – повноцінне і гармонічне спілкування всіх членів сім’ї, а точніше, їх взаємна любов.
Підготувала: практичний психолог Гірницької ЗОШ І-ІІ ступенів №19 Селидівської міської ради – Кудінова Т.М.
Comentarios